У народі пирій називають «черв’ячою травою», але й у нього є своя «ахіллесова п’ята». Якщо знати слабке місце цього бур’яну, то боротися з ним буде легше, і навіть гербіциди не знадобляться. Але перш ніж братися до справи, рекомендую дізнатися маловідомі факти про пирій.
Пирій не спить зовсім, у нього абсолютно немає періоду спокою. Він навіть узимку певною мірою продовжує вегетацію, просто не таку сильну, як в інші пори року. Ближче до осені біологічний годинник трави заспокоюється, і тому саме в цю пору ефективніше проводити прополювання. Прополювання пирію навесні – це клопіт собі на все літо. Річ у тому, що корені пирію люблять, коли їх перекопують, адже це спосіб розмноження цього бур’яну. Із кожного залишеного в ґрунті шматочка з’являються нові сходи, особливо коли в ґрунті є волога і погода сприяє. А якщо ми виконуємо перекопування проблемної ділянки в сухому серпні, ближче до вересня, то регенеруватися і розмножуватися пирію вже складніше.

Коренева система пирію являє собою складну мережу розгалужених кореневищ, довжина яких вражає. А ще вражає здатність пирію накопичувати живлення перед зимою. Цей бур’ян еволюційно навчився зберігати запаси цінних елементів у невеликих бульбочках, які формує по всій довжині своїх кореневищ. Тому перекопування зарослої цілини з попутним перевертанням земляних грудок дозволяє швидше перемогти траву, адже це змушує її витрачати запаси. Пирій, який не накопичив перед зимою живлення, у рази гірше сходить навесні.

Що стосується «ахіллесової п’яти» пирію – це залежність від світла. Пирій катастрофічно не терпить повного затінення, до чого, наприклад, має стійкість берізка польова – її насіння живе в ґрунті до 50 років. Щоб скористатися слабкістю бур’яну, можна, оминаючи всі труднощі, просто накрити проблемну зону спеціальною чорною тканиною, щільною мульчею або плівкою. Таким способом пирій виводиться за сезон-два. Прискорює процес якісне перекопування, у цьому випадку пора року не має значення.

Ще пирій не любить гірчицю! Цей сидерат можна брати в помічники. Схема така: навесні сіємо гірчицю, скошуємо під перекопування при висоті 30 см, потім знову сіємо сидерат і знову перекопуємо. За сезон два-три посіви – і кількість пирію помітно знижується.
Якщо ділянка сильно заселена пирієм, то є сенс поєднати одразу кілька способів для швидшого результату.











