Після того як лілії відцвітають, їхній зовнішній вигляд втрачає колишню привабливість. А це явний сигнал до дій щодо догляду за рослинами. Що саме їм потрібно, розглянемо сьогодні.
Насамперед багатьом хочеться зрізати відцвілі стебла лілій, але цього робити категорично не можна! Якщо ми проведемо таку процедуру раніше визначених термінів, то порушимо природні біологічні процеси, що спричинить неприємні наслідки.
Після того як лілії відцвітуть, у них можна зрізати тільки пожухлий цвіт та насіннєві коробочки.
Справа в тому, що при ранньому зрізанні стебел порушуються внутрішні процеси в рослинах. А те, що розвинулося з порушеннями, логічним чином якісних характеристик проявити не зможе. Тому обрізані лілії можуть навіть не показати цвітіння наступного року. До того ж у них навряд чи назріють дітки. Хоча, деякі життєстійкі сорти таку стресову обрізку сприймають як сигнал до нарощування дітей. Тільки це справа випадку, неможливо заздалегідь передбачити як поведеться та чи інша лілія, отже, доцільніше обрізати лілії після цвітіння за класичною схемою.
Сигнал про необхідність обрізання рослини подадуть самі. Його можна розпізнати на стадії відмирання надземної частини. Це відбувається у вересні. Цієї пори стебла лілій не вирізають повністю, а обрізають на висоту 10-15см.
Що стосується підживлення, вони якраз необхідні відразу після цвітіння. Зокрема, ліліям принесуть користь фосфорно-калійні склади. На 1 кв. в процесі розпушування крупним планом по 15г сульфату калію і по 25г суперфосфату.
Прибічники органічного землеробства чинять інакше. Вони на 1 кв.м. ґрунту закладають по відру компосту або перегною, так само в процесі розпушування.
Альтернативно підійдуть цільові добрива для лілій. Їхній склад більш підходящий і, як правило, працює пролонговано.
Викопувати цибулини лілій для розмноження можна через три роки після їх посадки в клумбу. Хоча такий захід необов’язковий. До 8 років вони можуть чудово рости на одному місці, за умови систематичного внесення підживлення. Але я викопую лілії раз на 4-5 років просто для того, щоб вони не йшли надто глибоко в ґрунт. На мій погляд, через 8 років їх витягти цілими буде складніше.
Виняток становлять лілії не морозостійкі, трубчасті. Їх викопують щороку, після вересневої обрізки. Вилучені із ґрунту цибулини оглядають, відбраковують сильно слабкі, калібрують, обробляють від хвороб марганцівкою і після просушування прибирають на зберігання. Для кращої безпеки цибулин, можна опудрити їх золою, вона створить непридатні для розвитку грибків умови.
Зберігати цибулини найзручніше у звичайних дерев’яних ящиках, що мають вентиляційні отвори. Тари заповнюють сухою дерев’яною стружкою, потім на невеликій відстані розкладають лілії. Після проведених маніпуляцій ящики забирають у прохолоду, де температура тримається від 0 до +4.
