Осіння обрізка груші цього року пішла не за планом, сьогодні у нас на календарі 5 листопада, а моя груша ще не скинула листя. Назви цієї старої груші я не знаю, але сорт точно не зимовий, бо плоди доспіли у вересні.
Будинок ми купили років 5 тому, і ось з того часу все рятуємо грушу від моніліозу, обробляючи навесні та восени бордоською рідиною. Щороку займаємося обрізанням груші, формуючи запущену крону та видаляючи зайві гілки. Багато за раз не видалиш, інакше груші буде важко відновлюватися після обрізки.
Результат є, майже вдалося впоратися з моніліозом і потихеньку крона груші впорядковується. На першому етапі обрізки нам довелося видалити величезну гілку – стовбур, у якої утворилося гниле дупло. Можна впевнено сказати, що грушу нам вдалося врятувати.
Груші можна обрізати навесні до початку руху соку, і восени, коли цей самий рух соку завмирає. Рекомендується обрізати груші після того, як опаде листя і друга умова – за 1 – 2 тижні до заморозків. Тому обрізанням груші займаються не раніше середини жовтня.
Цього року ми не стали чекати опадіння листя і обрізали біля груші 3 невеликі гілки, тому що зараз листопад і немає активного руху соку – після спилу на зрізі не було соку.
Восени старі груші краще не наражати на капітальне обрізання, а залишити цей захід на весну. Попереду зима і невідомо, як груша перезимує після втручання та стресу. Але обрізати доводиться і восени, видаляючи як зламані, так і хворі, і сухі гілки.
Вертикальні пагони – дзиги, які не плодоносять, теж прибираю. Такі гілки з’являються найчастіше в межах 1,5-2 м від стовбура біля основи великих гілок або безпосередньо біля стовбура. Зрізаємо гілки ножівкою, а після цього замазуємо садовим варом із бджолиним воском.
Після цього грушу до весни не чіпаю. У старих груш зрізи можна замазати одразу, а у молодих треба дати підсохнути. Восени добре видно, які у груші гілки хворі, які засохлі, які перехрещуються між собою. Цим самим ми запобігаємо взимку надлому гілок під вагою снігу.
Пізньої осені потрібно позбавлятися і від товстих прикореневих пагонів груші, не залишаючи їх на весну. Відкладати роботу не варто з тієї причини, що це улюблене місце зимівлі личинок попелиці та спор борошнистої роси.
