Хочете, щоб гілки смородини гнулися від великих і солодких ягід? Тоді в жодному разі не пропускайте момент цвітіння. Саме зараз закладається фундамент майбутнього врожаю. Але є нюанс: якщо дати кущу не те, що він просить, можна залишитися з розкішною зеленою кроною і жалюгідними поодинокими ягідками.
Давайте розберемося, як догодити смородині в цей ніжний період.
Головне табу: жодного азоту
Запам’ятайте просте правило квітучого саду: азотні добрива – гній, сечовина, коров’як, зелені настої кропиви – відкладаємо в довгий ящик до закінчення плодоношення.
Чому? Азот – це диригент росту листя і пагонів. Піджививши ним у момент цвітіння, ви дасте кущу команду «жирувати»: він кине всі сили на бадилля, а зав’язі скине, вважаючи їх другорядним завданням. Наша ж мета – утримати кожну квіточку.
Секретний елемент для зав’язей
Досвідчені садівники знають: хочете море ягід – дайте бор. Цей мікроелемент працює як чарівний клей, не даючи зав’язям обсипатися при найменшому вітерці чи стресі. Бор стимулює проростання пилку і напряму впливає на кількість ягід у китиці.
Найкращий спосіб – позакореневе підживлення по листю. Обприскайте кущі в ранкові або вечірні години, щоб сонце не обпалило мокре листя.
Рецепт простий: 2–3 грами борної кислоти – це буквально на кінчику чайної ложки – ретельно розчиніть у склянці гарячої води, а потім вилийте концентрат у відро води, 10 літрів. Достатньо одного обприскування, коли китиці тільки починають розпускатися.
Меню для солодкості й сили
Цвітіння потребує енергії, але без перекосу в зелень. Нам потрібні фосфор і калій. Фосфор підтримає кореневу систему, а калій зробить майбутні ягоди цукристими й ароматними.
Найвитонченіший і найшвидший варіант – монофосфат калію. Це чистий концентрат фосфору і калію без жодного грама азоту. Він чудово розчиняється і миттєво засвоюється. Розведіть усього 1 столову ложку без гірки на 10 літрів теплої води й пролийте кущі під корінь по вологій землі.
Натуральна сила для вашої землі
Якщо ви прихильник природного землеробства, кращого друга для смородини під час цвітіння, ніж деревний попіл, знайти складно. Це джерело калію і мікроелементів у м’якій, доступній формі. Залийте 2 склянки просіяного попелу відром гарячої води, дайте настоятися добу, періодично помішуючи, і полийте цим настоєм кущі. Ефект вас порадує.
Капризи чорної і червоної
Ці сестри хоч і схожі, але смаки в них трохи різні.
Чорна смородина – водохльоб і любителька «поїсти». Вона з вдячністю відгукнеться на рясний полив і калійно-фосфорні підживлення.
Червона смородина – аристократка. Вона терпіти не може хлор. Тому, вибираючи калійне добриво в гранулах, переконайтеся, що це сірчанокислий калій, а не хлористий. А щоб ягоди червоної смородини наливалися солодкістю, а не кислотою, добре в період цвітіння полити її слабким розчином кальцієвої селітри.
Поливайте з любов’ю, бережіть квіти від поворотних заморозків, і смородина щедро віддячить вам бурштиновими розсипами ягід.
