Стара антонівка у мене виросла майже до п’яти метрів, і кожного вересня повторювалася одна й та сама історія: нижні гілки обібрані начисто, а на самій верхівці висять найбільші, рум’яні яблука. Ставити трисекційну драбину на пухку землю під нахилом – заняття сумнівне, гілки пружинять, а дотягнутися до верхівки все одно не виходить. Раніше половину верхнього врожаю я збивала жердиною, і яблука летіли на землю, перетворюючись на побите пюре.
Цього разу я вирішила закрити це питання за двадцять хвилин із того, що валялося в сараї.
Викрійка: чому звичайний косий зріз не працює
У журналах часто радять просто зрізати дно у п’ятилітрової пластикової пляшки навскіс. Я спробувала цей варіант три роки тому і тільки пошкодила гілки: гладкий круглий край ковзає по плодоніжці, яблуко впирається, мнеться, але відриватися не хоче. Щоб плід легко відділявся разом із плодоніжкою і при цьому не пошкоджувалася плодова деревина, потрібен клиноподібний паз із гострим кутом.
Я взяла звичайну дволітрову пляшку з-під мінеральної води зі щільного пластику. Збоку, відступивши від денця приблизно 4-5 см, вирізала будівельним ножем круглий отвір діаметром близько 8-9 см – якраз під розмір великого яблука. У верхній частині цього отвору зробила V-подібний проріз вершиною догори, довжиною близько 3 см і шириною біля входу приблизно 1,5 см.
Краї цього клина працюють як акуратний захват: підводиш пляшку знизу, плодоніжка потрапляє у щілину, легкий рух жердиною вгору і трохи на себе – і яблуко відділяється від гілки прямо в чашу, зберігаючи плодоніжку для тривалого зберігання.
Дно пляшки зрізати не можна, воно служить надійним приймачем. На саме денце я поклала круглий шматок щільного поролону завтовшки 2 см. Підійде також складена махрова тканина. Це потрібно, щоб яблуко, падаючи всередину, не вдарялося об жорсткий пластик.
Горлечко пляшки насадила на триметрову суху ялинову жердину, попередньо обстругавши її кінець під конус, і зафіксувала двома короткими саморізами прямо через пластик горлечка.
Польове випробування: 50 яблук на зберігання
Для перевірки я влаштувала пряме порівняння на двох сусідніх гілках верхнього ярусу. З однієї гілки збирала яблука вручну із садової драбини, а другу оббирала знизу своїм саморобним плодознімачем, стоячи обома ногами на землі.
З драбини вдалося дістати 50 плодів. Із них 14 яблук упали на землю під час спроб дотягнутися до дальніх гілок і отримали глибокі вм’ятини. Ще 6 штук я притиснула пальцями до сусідніх гілок, поки намагалася провернути плодоніжку. У результаті придатними для тривалого зимового зберігання залишилося лише 30 яблук.
Пляшковим плодознімачем я зняла ті самі 50 яблук із верхівки. Завдяки V-подібному пазу плід заходить усередину пастки, плодоніжка м’яко перехоплюється, легкий поштовх жердиною вгору – і яблуко падає на поролонову підкладку цілим, разом із плодоніжкою. Результат – 48 абсолютно непошкоджених плодів без жодного натискання на шкірку і всього 2 яблука з дрібними подряпинами, коли я поспішила і зачепила суху гілку.
За часом усе зайняло рівно 18 хвилин, без нескінченної метушні з драбиною у пристовбурному колі.
Тонкощі роботи на п’ятиметровій висоті
У дволітрової пляшки є чітке фізичне обмеження: всередину поміщається одне велике яблуко вагою близько 200 г або пара середніх.
Намагатися запхнути чотири яблука за один підйом марно: верхній плід витисне нижній або застрягне в отворі, після чого яблука посиплються вниз із висоти.
З п’ятилітровими каністрами я теж експериментувала, але швидко від них відмовилася. Велика ємність на довгій жердині сильно реагує на вітер і стає незручною в руках. Нею важко маневрувати в густій кроні, не ламаючи молоді пагони та плодові гілочки. Дволітрова пляшка компактна, легко проходить крізь розвилки і не чіпляється за листя.
Де саморобний плодознімач може підвести
- Не робіть V-подібний виріз ширшим за 2 см. У широкій щілині плодоніжка не зафіксується, а тонка плодова гілочка просто прослизне повз.
- Не залишайте задирок на зрізі пластику. Акуратно загладьте край дрібним наждачним папером або обклейте його тканинним лейкопластиром, щоб гострий пластик не дряпав ніжну шкірку яблук.
- Не використовуйте тонкі пляшки з-під питної води. М’який пластик зминається гармошкою вже під час першого упору в гілку. Потрібна пляшка зі щільного пластику, наприклад з-під квасу або газованого напою.
- Не кріпіть насадку скотчем або ізоляційною стрічкою. Від постійної роботи пляшка може зіскочити і залишитися висіти на дереві. Надійніше фіксувати її короткими саморізами до дерев’яної жердини.
