Триходерма – це наше все, паличка-виручалочка для розсади. Розкажу тобі по-простому, як я з нею поводжусь, щоб земля була жива і здорова.
Розумієш, багато хто думає: пропарив землю в духовці – і порядок, стерильно. Та ні! У пропареній землі хоч і немає зарази, але вона мертва, порожня. А триходерма – це корисний грибок, солдат наш, який з інфекцією воює. Якщо його в мертву землю поселити, він там, як у пустелі – ні їжі, ні захисту. Тому тут з розумом треба.
Я так роблю. Спочатку, якщо земля з городу або покупна, але підозріла, я її таки прожарюю або проливаю окропом, щоб сплячих шкідників та грибки повбивати. Але! Після цього земля має охолонути і відлежатися, бо триходерма в гаряче не піде – звариться. Потрібно, щоб земля була трохи вологою та кімнатної температури.
Потім беру триходерму. Вона зараз у садових магазинах у різних видах продається: є порошок, є рідка, а є таблетки чи порошок на носії. Найзручніше для розсади – це порошок або таблетки, які у воді розлучаються.
Розводжу я її за інструкцією, але зазвичай так: на пакетику написано скільки на літр води. Я беру воду теплу, не хлоровану (з-під крана краще відстояти, щоб хлорка вивітрилася) і розводжу порошок. Даю постояти хвилин 15-20, щоб спори прокинулися, ожили.
І тут головний секрет: просто пролити землю зверху мало. Триходерма любить, щоб її по всій землі розмазали. Я беру тазик, висипаю туди всю землю, яку приготувала для розсади, і починаю потроху підливати розчин, ретельно перемішуючи руками. Земля має стати вологою, але не мокрою, щоб у кулаку стискалася в грудку, а при натисканні розсипалася. У цей момент корисний грибок розселяється по всьому об’єму, проникає у кожну частинку.
Потім я цю зволожену і заселену триходермою землю загортаю в чорний пакет (можна в мішок для сміття), зав’язую і ставлю в тепле місце, але не на батарею, а кудись, де градусів 20-25. Залишаю так на тиждень. За цей тиждень триходерма проростає, розмножується, починає їсти будь-яку органіку і придушувати все погане, що могло залишитися. Земля стає живою, пахне грибами, лісом – приємно так.
Через тиждень можна сміливо сіяти розсаду. Навіть якщо десь у землі була зараза, триходерма її вже задавила, і корінцям нічого не загрожує. А коли розсада рости почне, корисний грибок буде з нею дружити, захищатиме від кореневих гнилей і підживлюватиме.
Ще я, коли розсаду пікірую, у кожну лунку дрібку порошку триходерми сиплю, особливо якщо перець – він у нас ніжний.
Загалом триходерма – це не хімія, а природний захист. Якщо подружишся з нею, розсада буде міцна, кремезна, і ніяка чорна ніжка не страшна. Успіху тобі в цій благородній справі.
