Одна з найчастіших проблем, із якою стикаються городники, – пожовтіння пера цибулі. Причин цьому може бути кілька, і важливо правильно визначити, яка саме сталася на вашій ділянці. Розглянемо основні варіанти.
Перша причина: нестача вологи
Цибуля – культура вологолюбна, особливо в період активного росту зелені. Якщо перо починає жовтіти, перевірте, чи достатньо ви поливаєте грядку.
Оптимальна глибина зволоження – близько 30 сантиметрів. Простий спосіб перевірити: встроміть у землю дерев’яну палку або кілочок, витягніть її й оцініть вологість на глибині. Якщо палка суха, значить, полив необхідно збільшити. Пам’ятайте, що в спекотну погоду цибуля потребує частішого й ряснішого зволоження.
Друга причина: цибулева муха
Якщо пожовтіння зачіпає все перо повністю і при цьому нижня його частина підгниває, найімовірніше, шкодить цибулева муха. Її личинки прогризають ходи всередині рослини, порушуючи живлення й викликаючи в’янення.
Що можна зробити: спочатку обприскати посадки розчином зеленого мила – воно діє як м’який інсектицид і покращує прилипання наступних препаратів, – а потім обробити цибулю табазолом. Це суміш тютюнового пилу й золи, яка відлякує комах і водночас служить добривом.
Третя причина: нестача азоту
У цьому випадку жовтизна з’являється передусім на кінчиках пір’їн, а не по всій довжині. Така картина говорить про азотне голодування рослини. Поповнити дефіцит можна двома способами.
Варіант перший: підживлення сечовиною. Розведіть одну столову ложку сечовини в десяти літрах води й полийте розчин строго під корінь, намагаючись не потрапляти на зелене перо, щоб уникнути хімічного опіку.
Варіант другий: органічне підживлення з курячого посліду. Візьміть дві склянки свіжого або сухого курячого посліду на десять літрів води, настоюйте чотири дні, потім використовуйте для поливу міжрядь, також уникаючи потрапляння на листя.
Що ще варто пам’ятати
Пожовтіння пера може бути спричинене й іншими причинами, наприклад закисленням ґрунту, занадто густою посадкою або різкими перепадами температури. Тому перед тим як вживати заходів, уважно огляньте рослину: зверніть увагу на характер пошкоджень – жовтий кінчик чи все перо повністю, стан кореневої шийки й наявність шкідників біля основи цибулини.
Якщо ви підозрюєте цибулеву муху, не чекайте поширення шкідника – обробляйте грядку одразу ж при перших ознаках. Що стосується азотних підживлень, пам’ятайте: їх краще вносити до середини вегетації, пізніше надлишок азоту може знизити лежкість цибулин.
Для профілактики в майбутньому можна також практикувати сівозміну – не садити цибулю на одному місці два роки поспіль, мульчувати грядки й висаджувати поруч моркву, яка відлякує цибулеву муху.
Дотримуючись цих нехитрих правил, ви збережете перо цибулі зеленим і здоровим до самого збирання врожаю.
