Досвідчені квітникарі, які з трояндами давно на ти, знають що необхідно цим рослинам перед зимою, але у новачків зазвичай питань безліч. Сьогодні спеціально для них розповім усю систему від А до Я.
Основна запорука успішного культивування троянд полягає у достатку харчування. Якщо кущі його одержують належним чином, то вони не просто будуть яскравими та пишноквітучими, але ще й здоровими. Шкідники і грибки легше обживаються на ослаблених трояндах, тому годувати троянди потрібно часто, не спираючись на один якийсь елемент.
Наприклад, троянди залежать від азоту. Цей елемент стимулює розвиток сильних надземних елементів. Але надлишок азоту загрожує тим, що цвітіння буде мізерним. Тому важливо суворо дотримуватися пропорцій і термінів внесення. Не менш важливим є і фосфор. Якщо фосфору мало, то листя опадатиме, бутони не розкриються, а коренева і зовсім зупиниться в розвитку.
Калій виступає у ролі імуностимулятора. До того ж він сприяє кращому цвітінню та насиченості забарвлення листя. При його дефіциті спостерігається пожовтіння/усихання країв пластин, а також нестійкість квітконосів.
Крім основних елементів, які зараз були перераховані, троянді необхідні й інші поживні речовини: залізо, кальцій, що зміцнює, сірка з бором, марганець і навіть цинк. Іншими словами, харчування троянд треба давати збалансоване, багате на цінні елементи. Якщо за сезон саме так і зробили, то зимівля кущів буде чудовою, а самі троянди наступного сезону відплатять витонченістю.
Для того, щоб троянди отримували належне харчування, необхідно чергувати види підживлення – органічні з мінеральними. Органіку ми вносимо до середини літа, щоб не отримати до осені червоні пагони, що не визріли. Мінерали, не збагачені азотом переважно, вже після середини літа використовуємо. Збагачені азотом, як і органіку, вносимо у першій половині сезону. Серед різних мінеральних добрив, мені особисто більше подобається використовувати вже розведені засоби, у рідкій формі. Це пов’язано з складністю розчинення гранул деяких речовин, наприклад, суперфосфату. Щоб не витрачати час, я просто беру Agrecol (можна використовувати аналоги) і використовую за інструкцією. Склад у ньому оптимальний та рідкісні поживні елементи теж є. Для осіннього підживлення, що діє на підготовку троянд до зими, я беру “Agrecol осіннє”. Вношу приблизно за 1,5 місяці до приходу заморозків.
Щодо поливів, їх слід припинити з настанням жовтня. Таким чином ми дамо кущам сигнал про швидке настання періоду зимового спокою. Завершуємо поливи плавно, потроху зменшуючи частоту та обсяги вологи. Якщо ж погода сира, можна відмовити від поливів відразу.
З початком вересня на кущах потрібно визначити пагони, що не визріли. Вони слабкі, м’які і гнутися легко. Їх зрізаємо гострим секатором, бо морози такі частини не переносять, та й самі кущі від зайвого баласту можуть постраждати.
Після завершального поливу, коли ґрунт просохне, навколо троянд потрібно буде розпушувати ґрунт. Ця процедура покращить циркуляцію повітря, одночасно порушивши спокою шкідників, що сховалися під кущами.
Обрізки санітарні та формувальні проводять у жовтні, у морозних карпатах у вересні, а на півдні у другій половині жовтня. Обрізанню підлягають усі слабкі, хворі та червоні частини. Кут зрізів відміряємо 45 градусів, здійснюючи видалення частини так, щоб відстань між живою брунькою і точкою зрізу було не менше 5мм. Наприкінці процедури дезінфікуємо ранки.
Щоб уникнути розвитку грибкових патогенів троянди, слід обприскувати 3% бордоською сумішшю. Це роблять глибокою осінню, коли посадки йдуть у відпочинок. По зеленим листям концентрацію роблять 1%.
Після того як троянди будуть обстрижені, позбавлені листя і оброблені, їх залишиться лише підгорнути торфом на висоту мінімум 10см, а також укрити матеріалом, що дихає.
